1. Словник української мови в 11 томах

нестямитися

НЕСТЯ́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. нестя́мляться; недок. і док., від чого і без додатка, розм. Утрачати самовладання від сильного хвилювання, збудження і т. ін., не знати, що робити.

Аж ось двері — рип! — і Василь у хату. Маруся так і нестямилась (Кв.-Осн., II, 1956, 67);

[Мотря:] Тільки що з’явився він у церкві, так наша Хведоска зразу й нестямилася!.. (Кроп., II, 1958, 8);

Вона буде вчитись на фрезерувальника! А може, відмовитись? Ще ж не пізно. Але як відмовишся? Он батько аж нестямиться від радості (Ткач, Арена, 1960, 193);

Цеповий собака аж нестямиться — гаса по дротові (Головко, II, 1957, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нестямитися — нестя́митися дієслово недоконаного і доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. нестямитися — Нетямитися, чманіти, чуманіти; док. НЕСТЯМИТИСЯ, знетямитися, сильно розгубитися, с. сторопіти, остовпіти, обараніти; пор. НЕЗЧУТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  3. нестямитися — -млюся, -мишся; мн. нестямляться; недок. і док., від чого і без додатка, розм. Утрачати самовладання від сильного хвилювання, збудження і т. ін., не знати, що робити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нестямитися — НЕСТЯ́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. нестя́мляться; недок. і док., від чого і без дод., розм. Утрачати самовладання від сильного хвилювання, збудження і т. ін., не знати, що робити. Аж ось двері – рип! – і Василь у хату. Маруся так і нестямилась (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. нестямитися — НЕСТЯ́МИТИСЯ розм. (утрачати самовладання від хвилювання, розгубленості тощо), НЕТЯ́МИТИСЯ розм. — Док.: нестя́митися, знетя́митися. Аж ось двері — рип! — і Василь у хату. Маруся так і нестямилась (Г. Квітка-Основ'яненко); Хмельницький нетямився від гніву (Я. Качура). — Пор. 1. божево́літи. Словник синонімів української мови
  6. нестямитися — Нестя́митися, -млюся, -мишся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. нестямитися — Нестя́митися, -млюся, -мишся гл. Не опомниться; быть внѣ себя. Козак од радости нестямивсь, що князь виходе битись з ним. Котл. Ен. VI. 82. Словник української мови Грінченка