нестяма
НЕСТЯ́МА, и, ж., розм.
1. Стан розгубленості, замішання, хвилювання.
Невелика група темних, нічого не розуміючих хлопців у повній нестямі.. Не з добрим наміром з’явився цей Шабанов. Його вже давно вважали мертвим (Довж., І, 1958, 118);
Шумаков доторкнувся до плеча лейтенанта. Голобородько в нестямі закліпав очима і раптом підскочив (Голов., Тополя.., 1965, 318).
2. Крайній ступінь збудження, несамовитості.
Вона сиділа якраз лицем до пожежі. Поперед неї у страшній нестямі закостеніла Оришка (Мирний, III, 1954, 339);
Бігла [Зінька], падаючи, прориваючи кущі, і кричала щось у нестямі (Головко, II, 1957, 178).
◊ До нестя́ми — дуже сильно; у великій мірі.
Він до нестями захоплювався полюванням на дичину, збирав чучела усіляких птахів (Чорн., Визвол. земля, 1959, 23).
3. Непритомний стан; втрата свідомості.
Він, залитий потом, ледве переводячи дух, метався грунем в нестямі, боячись втратити останні сили (Коцюб., II, 1955, 341);
Сержант кинувся.., тяжко застогнав і знову впав у нестяму (Ле, Право.., 1957, 172).
Значення в інших словниках
- нестяма — нестя́ма іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- нестяма — Крайня розгубленість <�запа-морачення, очманіння>; (шал) несамовитість; (втрата пам'яті) безпам'ять, непритомність; нестям, нестямка, нестямок. Словник синонімів Караванського
- нестяма — див. лють; непритомність Словник синонімів Вусика
- нестяма — -и, ж., розм. 1》 Стан розгубленості, замішання, хвилювання. 2》 Крайній ступінь збудження, несамовитості. 3》 Непритомний стан; втрата свідомості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нестяма — НЕСТЯ́МА, и, ж., розм. 1. Стан розгубленості, замішання, хвилювання. Невелика група темних, нічого не розуміючих хлопців у повній нестямі .. Не з добрим наміром з'явився цей Шабанов. Його вже давно вважали мертвим (О. Словник української мови у 20 томах
- нестяма — до нестя́ми. Дуже, надзвичайно сильно. Закохався я в вас до нестями… Як се сталось? — Ви знати бажали (П. Грабовський); До нестями хотілося побути на самоті (З. Фразеологічний словник української мови
- нестяма — ЗБЕНТЕ́ЖЕННЯ (стан незручності і деякої розгубленості), БЕНТЕ́ЖЕННЯ, ЗНІЯКОВІ́ННЯ, ЗНІЯКОВІ́ЛІСТЬ, НІ́Я́КОВІСТЬ, ЗАМІША́ННЯ, СУМ'ЯТТЯ́ підсил., НЕСТЯ́МА підсил., КОНФУ́З розм., ЗМІША́ННЯ рідко; ШОК підсил. Словник синонімів української мови
- нестяма — Нестя́ма, -ми, -мі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нестяма — Нестя́ма, -ми ж. Растерянность, самозабвеніе. Словник української мови Грінченка