нестяма

ЗБЕНТЕ́ЖЕННЯ (стан незручності і деякої розгубленості), БЕНТЕ́ЖЕННЯ, ЗНІЯКОВІ́ННЯ, ЗНІЯКОВІ́ЛІСТЬ, НІ́Я́КОВІСТЬ, ЗАМІША́ННЯ, СУМ'ЯТТЯ́ підсил., НЕСТЯ́МА підсил., КОНФУ́З розм., ЗМІША́ННЯ рідко; ШОК підсил. (через чиюсь поведінку, вчинки, що порушують загальноприйняті норми). Збентеження, що охоплювало її за кожним разом при німих зустрічах з ним, стало тепер незвичайним від тієї трепетної щирості, що оволоділа ними всупереч їх волі (Ірина Вільде); Він подумав, що викладач насміхається з нього. Почуття це викликало в ньому ще більше зніяковіння (Григорій Тютюнник); В його погляді світилася ніяковість (О. Досвітній); Зустріч відбулася, він пережив тільки хвилинне замішання. Не більше (С. Журахович); — У мене до тебе велике прохання, — стискаючи пальці однієї руки другою, сказав Сергій.. Михайло мовчки чекав, дивуючись з сум'яття юнака (О. Копиленко); Невелика група темних, нічого не розуміючих хлопців у повній нестямі.. Не з добрим наміром з'явився цей Шабанов (О. Довженко). — Пор. со́ром.

НЕПРИТО́МНІСТЬ (непритомний стан; втрата свідомості), БЕЗПА́М'ЯТСТВО, БЕЗПА́М'ЯТТЯ рідше, НЕПА́М'ЯТЬ, НЕСТЯ́МА розм., НЕТЯ́МА розм.; ЗАБУТТЯ́ (неповна втрата свідомості); ЗОМЛІ́ННЯ. — Глибока непритомність, вивих плеча, можливо, тріснула ключиця, — повідомляє лікар (І. Багмут); Петрик метався в безпам'ятстві (Ю. Збанацький); Сержант кинувся.., тяжко застогнав і знову впав у нестяму (І. Ле); Остап не спав, а лиш часом, на кілька хвилин, западав у нетяму (М. Коцюбинський); Скільки днів і ночей тривало маячливе його забуття? Опритомнів (Яресько) уночі, в похмурому бараці (О. Гончар). — Пор. запа́морочення.

НЕСАМОВИ́ТІСТЬ (стан несамовитої людини); ШАЛ, ШАЛЕ́НСТВО, ШАЛЕ́НІСТЬ, РАЖ розм. рідко (від збудження, роздратування, гніву тощо); НАВІ́ЖЕНІСТЬ, НАВІ́ЖЕНСТВО, СКАЗ підсил. розм., ОСКАЖЕНІ́ННЯ підсил. розм., ОСАТАНІ́ННЯ підсил. розм., ОСАТАНІ́ЛІСТЬ підсил. рідше (від роздратування, гніву і т. ін.). Евеліна в нестямі, схоплена жахною і неспинною несамовитістю, сповзає з ліжка, стає на коліна і запально хреститься (Н. Рибак); Очі (сина) світились такою рішимістю, гнівом і шаленством, що батько, помітивши те все, відступився (А. Шиян); Щезла свідомість. Повна нестяма. Шаленість (М. Коцюбинський); Я говорив до нього як до хворого, боячись чимсь не догодити й викликати новий напад навіженості (Ю. Смолич); Хома відповідає, раптом розлютувавшись до сказу (Ю. Яновський). — Пор. гнів, лють, 1. нестя́ма.

НЕСТЯ́МА (стан людини, що втратила самовладання, розуміння, діє несвідомо, ніби втративши розум), НЕСТЯ́МНІСТЬ, БЕЗТЯ́МНІСТЬ, ЗНЕТЯ́МА розм., НЕТЯ́МА розм. Вона сиділа якраз лицем до пожежі. Поперед неї в страшній нестямі закостеніла Оришка (Панас Мирний); Сміючись і плачучи від радості, Маковей кинувся до свого вірного коня, в гарячій нестямності повис йому на шиї (О. Гончар). — Пор. несамови́тість.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

нестяма

Значення в інших словниках