1. Словник української мови у 20 томах

нестяма

НЕСТЯ́МА, и, ж., розм.

1. Стан розгубленості, замішання, хвилювання.

Невелика група темних, нічого не розуміючих хлопців у повній нестямі .. Не з добрим наміром з'явився цей Шабанов. Його вже давно вважали мертвим (О. Довженко);

Шумаков доторкнувся до плеча лейтенанта. Голобородько в нестямі закліпав очима і раптом підскочив (С. Голованівський).

2. Крайній ступінь збудження, несамовитості.

Вона сиділа якраз лицем до пожежі. Поперед неї у страшній нестямі закостеніла Оришка (Панас Мирний);

Бігла [Зінька], падаючи, прориваючи кущі, і кричала щось у нестямі (А. Головко).

3. Непритомний стан; втрата свідомості.

Він, залитий потом, ледве переводячи дух, метався грунем в нестямі, боячись втратити останні сили (М. Коцюбинський);

Сержант кинувся.., тяжко застогнав і знову впав у нестяму (Іван Ле).

○ (1) До нестя́ми (до знетя́ми, до не́стяму), у знач. присл. – дуже, надзвичайно сильно.

Закохався я в вас до нестями... Як се сталось? – Ви знати бажали (П. Грабовський);

Хапає [Юда] мотику і, не розгинаючись, не втираючи поту, працює до нестяму (Леся Українка);

До нестями хотілося побути на самоті (З. Тулуб);

Не б'ють зенітки в синь громами у Ботанічному саду... І я, щасливий до нестями, по бруку рідному іду (В. Сосюра);

Він [пан Юзеф] до нестями захоплювався полюванням на дичину, збирав опудала всіляких птахів (С. Чорнобривець);

До знетями полюбила його. Не те, що в Дібрівку та в Гуляй-Поле – на край світу подалася б за ним! (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нестяма — нестя́ма іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. нестяма — Крайня розгубленість <�запа-морачення, очманіння>; (шал) несамовитість; (втрата пам'яті) безпам'ять, непритомність; нестям, нестямка, нестямок. Словник синонімів Караванського
  3. нестяма — див. лють; непритомність Словник синонімів Вусика
  4. нестяма — -и, ж., розм. 1》 Стан розгубленості, замішання, хвилювання. 2》 Крайній ступінь збудження, несамовитості. 3》 Непритомний стан; втрата свідомості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нестяма — до нестя́ми. Дуже, надзвичайно сильно. Закохався я в вас до нестями… Як се сталось? — Ви знати бажали (П. Грабовський); До нестями хотілося побути на самоті (З. Фразеологічний словник української мови
  6. нестяма — ЗБЕНТЕ́ЖЕННЯ (стан незручності і деякої розгубленості), БЕНТЕ́ЖЕННЯ, ЗНІЯКОВІ́ННЯ, ЗНІЯКОВІ́ЛІСТЬ, НІ́Я́КОВІСТЬ, ЗАМІША́ННЯ, СУМ'ЯТТЯ́ підсил., НЕСТЯ́МА підсил., КОНФУ́З розм., ЗМІША́ННЯ рідко; ШОК підсил. Словник синонімів української мови
  7. нестяма — Нестя́ма, -ми, -мі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. нестяма — НЕСТЯ́МА, и, ж., розм. 1. Стан розгубленості, замішання, хвилювання. Невелика група темних, нічого не розуміючих хлопців у повній нестямі.. Не з добрим наміром з’явився цей Шабанов. Його вже давно вважали мертвим (Довж. Словник української мови в 11 томах
  9. нестяма — Нестя́ма, -ми ж. Растерянность, самозабвеніе. Словник української мови Грінченка