1. Великий тлумачний словник сучасної мови

несхибний

несхи́бний

-а, -е.

1》 Який виявляє твердість, стійкість; непохитний.

|| Який свідчить про чию-небудь твердість, стійкість; власт. такій людині.

2》 Який твердо установився, не може бути порушений; непорушний.

3》 Точний, правильний, безпомилковий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несхибний — несхи́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. несхибний — див. безпомилковий; правильний Словник синонімів Вусика
  3. несхибний — НЕСХИ́БНИЙ, а, е. 1. Який виявляє твердість, стійкість; непохитний. Крокують воїни несхибні, І всюди – квіти на путі (І. Муратов); // Який свідчить про чию-небудь твердість, стійкість; власт. такій людині. Словник української мови у 20 томах
  4. несхибний — БЕЗПОМИЛКО́ВИЙ (який не має в собі помилок, який робиться без помилок), НЕПОХИ́БНИЙ рідше, НЕПОМИ́ЛЬНИЙ рідше, НЕХИ́БНИЙ рідше; НЕСХИ́БНИЙ (який робиться без помилок; про органи чуття — який точно сприймає що-небудь); НЕПОГРІШИ́МИЙ, НЕПОГРІ́ШНИЙ... Словник синонімів української мови
  5. несхибний — НЕСХИ́БНИЙ, а, е. 1. Який виявляє твердість, стійкість; непохитний. Крокують воїни несхибні, І всюди — квіти на путі (Мур., Широка дорога, 1950, 86); // Який свідчить про чию-небудь твердість, стійкість; власт. такій людині. Словник української мови в 11 томах