1. Великий тлумачний словник сучасної мови

нетривкий

нетривки́й

-а, -е.

1》 Який не має міцності, легко руйнується; неміцний.

2》 Те саме, що нетвердий 2).

3》 перен. Який може легко змінюватися, порушуватися; нестійкий, ненадійний.

4》 Те саме, що нестійкий 3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нетривкий — нетривки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нетривкий — НЕТРИВКИ́Й, а́, е́. 1. Який не має міцності, легко руйнується; неміцний. Виходять [рибалки] за двері нетривких своїх хатин, котрі тремтять на морському березі (Ю. Яновський); Весна розтопила лід, ґрунт став мокрим, податливим, нетривким (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах
  3. нетривкий — НЕПЕ́ВНИЙ (про голос, рухи, ходу тощо — який свідчить про внутрішні сумніви, невпевненість, несміливість і т. ін. або слабість), НЕВПЕ́ВНЕНИЙ, НЕРІШУ́ЧИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  4. нетривкий — НЕТРИВКИ́Й, а́, е́. 1. Який не має міцності, легко руйнується; неміцний. Виходять [рибалки] за двері нетривких своїх хатин, котрі тремтять на морському березі (Ю. Янов., II, 1958, 50); Весна розтопила лід, грунт став мокрим, податливим, нетривким (Чаб. Словник української мови в 11 томах