неув'ядний
неув'я́дний
-а, -е, поет.
Який існує вічно, ніколи не зникає, не втрачає свого значення.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неув'ядний — неув'я́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- неув'ядний — див. вічний Словник синонімів Вусика
- неув'ядний — НЕУВ'Я́ДНИЙ, а, е, поет., перев. зі сл. краса, врода і т. ін. Яскравість якого, сила враження від якого з плином часу не слабшає, не меншає; нев'янущий. Ввійшло “Слово о полку Ігоревім” в золоту скарбницю людства, бо таїть воно неув'ядної краси поетичні образи (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах