нечутий
нечу́тий
-а, -е, рідко.
Про якого ніхто не чув; нечуваний.
|| у знач. ім. нечуте, -того, с. Щось незвичайне, про яке ніхто не міг і чути.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нечутий — нечу́тий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- нечутий — НЕЧУ́ТИЙ, а, е, рідко. Про якого ніхто не чув; нечуваний. Слухай мову нечуту, Пий водицю-отруту (А. Малишко); // у знач. ім. нечу́те, того, с. Щось незвичайне, про яке ніхто не міг і чути. Незриме й нечуте сталося тойді (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
- нечутий — НЕЧУ́ТИЙ, а, е, рідко. Про якого ніхто не чув; нечуваний. Слухай мову нечуту, Пий водицю-отруту (Мал., Звенигора, 1959, 127); // у знач. ім. нечу́те, того, с. Щось незвичайне, про яке ніхто не міг і чути. Незриме й нечуте сталося тойді (Шевч., II, 1963, 363). Словник української мови в 11 томах