новосел
новосе́л
-а, ч.
Людина, що недавно поселилася де-небудь; новий поселенець.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- новосел — новосе́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- новосел — див. новий Словник синонімів Вусика
- новосел — НОВОСЕ́Л, а, ч. Те саме, що новосе́лець. В тайзі одвічній, У пустелі, В краю незайманих борів Стрічав я перших новоселів (М. Нагнибіда); Трудящі Львова підтримують зв'язок з новоселами цілинних земель (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- новосел — НОВОСЕ́Л, а, ч. Людина, що недавно поселилася де-небудь; новий поселенець. В тайзі одвічній, У пустелі, В краю незайманих борів Стрічав я перших новоселів (Нагн., Вибр., 1957, 135); Трудящі Львова підтримують зв’язок з новоселами цілинних земель (Літ. газ., 17.ІІ 1955, 4). Словник української мови в 11 томах