1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ногайці

нога́йці

-ів, мн. (одн. ногаєць, -йця, ч.; ногайка, -и, ж.).

Народність тюркської мовної групи, що живе на Кавказі (перев. на півночі Дагестану).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ногайці — НОГА́ЙЦІ, ів, мн. (одн. нога́єць, йця, ч.; нога́йка, и, ж.). Народність тюркської мовної групи, що живе на Кавказі (перев. на півночі Дагестану). Дорогою розпитував я Коржа, як запорожці боронились од несподіваних набігів ногайців (О. Стороженко). Словник української мови у 20 томах
  2. ногайці — НОГА́ЙЦІ, ів, мн. (одн. нога́єць, йця, ч.; нога́йка, и, ж.). Народність тюркської мовної групи, що живе на Кавказі (перев. на півночі Дагестанської АРСР). Дорогою розпитував я Коржа, як запорожці боронились од несподіваних набігів ногайців (Стор., І, 1957, 262). Словник української мови в 11 томах