номіналізація
номіналіза́ція
-ї, ж., лінгв.
Особливий різновид трансформації, коли вихідні одиниці реченнєвої або суміжної з нею предикативної природи стають морфологізованим чи функціональним (синтаксичним) іменником.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me