нудьгування
нудьгува́ння
-я, с.
Стан за знач. нудьгувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нудьгування — нудьгува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- нудьгування — НУДЬГУВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. нудьгува́ти. Він помчав до Варшави розважатись і відпочивати, передбачаючи добру нагороду за довге нудьгування (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
- нудьгування — НУДЬГУВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. нудьгува́ти. Він помчав до Варшави розважатись і відпочивати, передбачаючи добру нагороду за довге нудьгування (Тулуб, Людолови, II, 1957, 390). Словник української мови в 11 томах