1. Словник української мови в 11 томах

нудьгування

НУДЬГУВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. нудьгува́ти.

Він помчав до Варшави розважатись і відпочивати, передбачаючи добру нагороду за довге нудьгування (Тулуб, Людолови, II, 1957, 390).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нудьгування — нудьгува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. нудьгування — -я, с. Стан за знач. нудьгувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нудьгування — НУДЬГУВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. нудьгува́ти. Він помчав до Варшави розважатись і відпочивати, передбачаючи добру нагороду за довге нудьгування (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах