нудьгувати

НУДЬГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. Відчувати нудьгу (у 1, 2 знач.).

Якову немає роботи. Нудьгує Яків, зникає часом з двору (Мирний, І, 1954, 232);

Нудьгував цілий день і тепер нудьгую в своїй кімнаті, номері "Брістоля" (Вас., Незібр. тв., 1941, 219);

— Клубу в селі нема, молодь нудьгує, а він [голова сільради] собі папери перечитує (Тют., Вир, 1964, 99).

2. за ким — чим, по кому — чому, без кого — чого і без додатка. Перебувати в тривожно-очікувальному стані; непокоїтися, журитися.

— Що ж ти, Василино, не нудьгуєш за своєю Комарівкою? — спитав ласкаво панич (Н.-Лев., II, 1956, 59);

Олександра нудьгувала в службі. Думки її рвались поза обсяг щоденщини; вона бажала кращого, празникового життя (Коцюб., І, 1955, 64);

Батальйон одержав нарешті пошту.. Сагайді не було нічого. Він, видно, нудьгує і не знаходить собі місця (Гончар, III, 1959, 85);

Їм сниться: робота прийшла до рук, нудьгують обоє по ній (Шер., Дружбою.., 1954, 34);

[Шалімов:] Я бачу, ти тут не нудьгуєш без мене. Швидко знайшла собі кумира (Коч., II, 1956, 30).

Нудьгува́ти сві́том — те саме, що Ну́ди́ти сві́том ( див. ну́ди́ти).

[Палажка:] Он нещасна Химка, теж по-модному захотіла жити, та тепер і нудьгує світом (Мирний, V, 1955, 211).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нудьгувати — (не відчувати зацікавлення) надитися, р. скучати// нудьга взяла за серце. Словник синонімів Полюги
  2. нудьгувати — нудьгува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. нудьгувати — нудьга бере (взяла, заїла, з’їла) кого; нудьга взяла за серце кого; нудьгувати (нудити) світом; (дуже нудитися) пропадати з нудьги; нудити нудом. [Марина:] То танцюйте, коли вас нудьга бере, а роботи ніякої нема (Нечуй-Левицький, 9, 1967... Словник фразеологічних синонімів
  4. нудьгувати — НУДИТИСЯ; (за кіш, чим) журитися, жм. скучати. Словник синонімів Караванського
  5. нудьгувати — див. хандрити Словник синонімів Вусика
  6. нудьгувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Відчувати нудьгу (у 1, 2 знач.). 2》 за ким – чим, по кому – чому, без кого – чого і без додатка. Перебувати в тривожно-очікувальному стані; непокоїтися, журитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. нудьгувати — НУДЬГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Відчувати нудьгу (у 1, 2 знач.). Якову немає роботи. Нудьгує Яків, зникає часом з двору (Панас Мирний); Нудьгував цілий день і тепер нудьгую в своїй кімнаті, номері “Брістоля” (С. Словник української мови у 20 томах
  8. нудьгувати — ЗАСМУТИ́ТИСЯ (стати смутним, невеселим), ПОСМУТНІ́ТИ, ПОСМУТИ́ТИСЯ, ПОСМУТНІ́ШАТИ, ПОСУМНІ́ТИ, ПОСУМНІ́ШАТИ, ЗАЖУРИ́ТИСЯ, РОЗСУМУВА́ТИСЯ, ПОТЬМА́РИТИСЯ, ЗАПЕЧА́ЛИТИСЯ розм., ОПЕЧА́ЛИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  9. нудьгувати — Нудьгувати, -гую, -єш гл. = нудитися. Словник української мови Грінченка