нужденно
нужде́нно
Присл. до нужденний 2).
|| у знач. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нужденно — нужде́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- нужденно — НУЖДЕ́ННО. Присл. до нужде́нний 2. Вони нужденно вбрані, годуються сухарями з водою або .. самою таранею (Леся Українка); Нужденно одягнутий похилого віку чоловік стоїть край парку, сумовито схилившись (О. Гончар); // у знач. пред. Гандзя заплакала. Словник української мови у 20 томах
- нужденно — Нужде́нно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нужденно — НУЖДЕ́ННО. Присл. до нужде́нний 2. Вони нужденно вбрані, годуються сухарями з водою або.. самою таранею (Л. Укр., V, 1956, 70); Нужденно одягнутий похилого віку чоловік стоїть край парку, сумовито схилившись (Гончар, II, 1959, 385); // у знач. присудк. Словник української мови в 11 томах