1. Словник української мови в 11 томах

нужденно

НУЖДЕ́ННО. Присл. до нужде́нний 2.

Вони нужденно вбрані, годуються сухарями з водою або.. самою таранею (Л. Укр., V, 1956, 70);

Нужденно одягнутий похилого віку чоловік стоїть край парку, сумовито схилившись (Гончар, II, 1959, 385);

// у знач. присудк. сл.

Гандзя заплакала. Вона озирнулася по хаті. Як тут нужденно, вогко, понуро! (Фр., І, 1955, 255).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нужденно — нужде́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. нужденно — Присл. до нужденний 2). || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нужденно — НУЖДЕ́ННО. Присл. до нужде́нний 2. Вони нужденно вбрані, годуються сухарями з водою або .. самою таранею (Леся Українка); Нужденно одягнутий похилого віку чоловік стоїть край парку, сумовито схилившись (О. Гончар); // у знач. пред. Гандзя заплакала. Словник української мови у 20 томах
  4. нужденно — Нужде́нно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)