нутро
нутро́
-а, ч.
1》 розм. Внутрішні органи людини або тварини; нутрощі.
2》 розм. Внутрішня частина чого-небудь.
3》 перен. Внутрішня суть кого-, чого-небудь.
|| Внутрішній психічний світ людини; душа. Нутром відчувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нутро — нутро́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- нутро — НУТРОЩІ, утроба; (людське) П. природа, натура, душа, психіка, інтуїція. Словник синонімів Караванського
- нутро — Усередина Словник чужослів Павло Штепа
- нутро — НУТРО́, а́, ч. 1. розм. Внутрішні органи людини або тварини; нутрощі. В Балабухи заграло нутро, наче в йому заграли цимбали (І. Нечуй-Левицький); Жандарми позбавили його слуху й скалічили на все життя його нутро (Олесь Досвітній); – Куди поранило?... Словник української мови у 20 томах
- нутро — виверта́ти / ви́вернути ну́трощі (нутро́, кишки́). Викликати велику огиду, нудоту і т. ін. Страшенно боліла голова, тіло горіло, наче в огні, важке повітря, насичене смородом, .. вивертало нутро (П. Колесник); — Мене це сторожування, шляк би його! .. Фразеологічний словник української мови
- нутро — ДУША́ (внутрішній світ людини з її почуттями, переживаннями, настроями), ДУХ, НУТРО́ розм., СЕРЕ́ДИНА розм., УТРО́БА розм., ДУШИ́ЦЯ зневажл. Вічна легенда про двох братів, вирізьблена на далекому місяці, бентежить душу, як і завжди, .. своєю трагедією (І. Словник синонімів української мови
- нутро — Нутро́, -тра́, -тру́; ну́тра, ну́трів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нутро — НУТРО́, а́, ч. 1. розм. Внутрішні органи людини або тварини; нутрощі. В Балабухи заграло нутро, наче в йому заграли цимбали (Н.-Лев., III, 1956, 243); Жандарми позбавили його слуху й скалічили на все життя його нутро (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- нутро — Нутро́, -ра́ с. Нутро, внутренность. Неначе залізом палили моє нутро. Стор. МПр. 34. Словник української мови Грінченка