ну-ну

ну-ну́

виг.

Уживається з висловленням заохочення, спонукання до дії.

|| Уживається з висловленням спонукання до припинення дії.

|| Уживається з висловленням погрози, перестороги.

|| Уживається в разі констатування чого-небудь небажаного, несподіваного.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ну-ну — ну-ну́ вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ну-ну — НУ-НУ́, виг. Уживається при висловленні заохочення, спонукання до дії. – Ось хтось з товариства гуконув сонним голосом. – Глуши, брат, його!.. глуши!.. А ну-ну... (Панас Мирний); Гордій підганяв своїх: ну-ну, хлоп'ята. Мовляв, отакий ранок не згаяти б (А. Словник української мови у 20 томах
  3. ну-ну — НУ-НУ́, виг. Уживається при висловленні заохочення, спонукання до дії. — Ось хтось з товариства гуконув сонним голосом. — Глуши, брат, його!.. глуши!.. А ну-ну… (Мирний, І, 1949, 332); Гордій підганяв своїх: ну-ну, хлоп’ята. Словник української мови в 11 томах