1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обвинувачуваний

обвинува́чуваний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до обвинувачувати.

2》 у знач. ім. обвинувачуваний, -ного, ч.; обвинувачувана, -ної, ж., юр. Особа, якій в установленому законом порядку пред'явлено обвинувачення в чому-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвинувачуваний — обвинува́чуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обвинувачуваний — ОБВИНУВА́ЧУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обвинува́чувати. До головної комендатури містечка патрулі польової жандармерії щохвилини водили якусь перепуджену єврейську душу, обвинувачувану у поширенні фальшивих вигаданих чуток (С. Масляк, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
  3. обвинувачуваний — ОБВИНУВА́ЧУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до обвинува́чувати. До головної комендатури містечка патрулі польової жандармерії щохвилини водили якусь перепуджену єврейську душу, обвинувачувану у поширенні фальшивих вигаданих чуток (Гашек... Словник української мови в 11 томах