обезглавити

обезгла́вити

див. обезглавлювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обезглавити — обезгла́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обезглавити — ОБЕЗГЛА́ВИТИ див. обезгла́влювати. Словник української мови у 20 томах
  3. обезглавити — ОБЕЗГЛА́ВИТИ див. обезгла́влювати. Словник української мови в 11 томах