обезглавити

ОБЕЗГЛА́ВИТИ див. обезгла́влювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обезглавити — обезгла́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обезглавити — див. обезглавлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обезглавити — ОБЕЗГЛА́ВИТИ див. обезгла́влювати. Словник української мови у 20 томах