обживати
обжива́ти
-аю, -аєш, недок., обжити, -иву, -ивеш, док., перех.
Освоювати нові місця, заселяючи їх і пристосовуючи для життя.
|| Освоюватися з незвичними умовами праці, побуту і т. ін.
|| Пристосовувати для життя, роблячи зручним, затишним (перев. про нове житло).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обживати — обжива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обживати — ОБЖИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЖИ́ТИ, иву́, иве́ш, док., що. Освоювати нові місця, заселяючи їх і пристосовуючи для життя. Люди освоюють, обживають цілі райони, краї, і туди завжди хтось повинен приїхати першим (А. Словник української мови у 20 томах
- обживати — ОСВО́ЮВАТИ (робити придатним для господарського використання — про природні багатства, ресурси, землі), ПІДКОРЯ́ТИ, СКОРЯ́ТИ, ПІДКО́РЮВАТИ рідше; ОБЖИВА́ТИ (заселяючи нові місця, робити їх придатними для господарського використання). — Док. Словник синонімів української мови
- обживати — ОБЖИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЖИ́ТИ, иву́, иве́ш, док., перех. Освоювати нові місця, заселяючи їх і пристосовуючи для життя. Люди освоюють, обживають цілі райони, краї, і туди завжди хтось повинен приїхати першим (Хор. Словник української мови в 11 томах