обкований

обко́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обкувати.

|| обковано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкований — обко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обкований — ОБКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обкува́ти¹. Коло стіни стояла старосвітська скриня на коліщатах, обкована залізом (І. Нечуй-Левицький); Сонька притаїлася під грубкою, сторожко поглядаючи на обковані бляхою поштові двері (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
  3. обкований — обкований: ◊ обкований на бля́шку шк. добре підготовлений (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. обкований — ОБКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкува́ти. Коло стіни стояла старосвітська скриня на коліщатах, обкована залізом (Н.-Лев., І, 1956, 148); Сонька притаїлася під грубкою, сторожко поглядаючи на обковані бляхою поштові двері (Кучер, Трудна любов, 1960, 336). Словник української мови в 11 томах