обкорований
обкоро́ваний
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обкорувати.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обкорований — ОБКОРО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до обкорува́ти. Увечер .. з налигачем подався [Давид] до лісу, де лежить його вже обкороване дерево на хату (М. Стельмах); // у знач. прикм. Вони примостилися на обкорованих колодках у садку (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
- обкорований — ОБКОРО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обкорува́ти. Увечері.. з налигачем подався [Давид] до лісу, де лежить його вже обкороване дерево на хату (Стельмах, Хліб.., 1959, 492); // У знач. прикм. Вони примостилися на обкорованих колодках у садку (Мушк., Чорний хліб, 1960, 76). Словник української мови в 11 томах