облисілий
облисі́лий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до облисіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- облисілий — облисі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- облисілий — див. безволосий; лисий Словник синонімів Вусика
- облисілий — [облиес’ілией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
- облисілий — ОБЛИСІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до облисі́ти. Голова його, облисіла над лобом, була обрамлена короною білих кучерів (Бурл., М. Гонта, 1959, 43); Вона [шапка] була стара, витерта і майже наполовину облисіла (Руд. Словник української мови в 11 томах
- облисілий — ОБЛИСІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до облисі́ти. Голова його, облисіла над лобом, була обрамлена короною білих кучерів (Ф. Бурлака); Вона [шапка] була стара, витерта і майже наполовину облисіла (М. Руденко); Облисілі за попередні роки схили не заліснені, що викликає змив ґрунту (з газ.). Словник української мови у 20 томах