1. Великий тлумачний словник сучасної мови

облишений

обли́шений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до облишити.

|| облишено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облишений — обли́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. облишений — ОБЛИ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обли́шити. Запах паперів, наче дух людини в облишеній домівлі [домівці], вився в шухлядах (Рибак, Зброя.., 1943, 41); // обли́шено, безос. присудк. сл. Чи може се мені так приверзлося, буцім видання чернігівцями того збірника облишено (Мирний, V, 1955, 408). Словник української мови в 11 томах
  3. облишений — ОБЛИ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обли́шити. Запах паперів, наче дух людини в облишеній домівлі [домівці], вився в шухлядах (Н. Рибак); // обли́шено, безос. пред. Чи може се мені так приверзлося, буцім видання чернігівцями того збірника облишено (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах