1. Великий тлумачний словник сучасної мови

облущувати

облу́щувати

-ую, -уєш, недок., облущити, -щу, -щиш, док., перех.

1》 Очищати від лушпиння, лузги і т. ін.

2》 перен., розм. Оббирати, грабувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облущувати — облу́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. облущувати — ОБЛУ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛУ́ЩИТИ, щу, щиш, док., перех. 1. Очищати від лушпиння, лузги і т. ін. Дід Козуряк старанно облущував ріпу (Турч., Зорі.., 1950, 292). 2. перен., розм. Оббирати, грабувати. Словник української мови в 11 томах
  3. облущувати — ОБЛУ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛУ́ЩИТИ, щу, щиш, док. 1. що. Очищати від лушпиння, лузги і т. ін. Дід Козуряк старанно облущував ріпу (А. Турчинська). 2. Оббивати, обдирати, знімати верхній шар чого-небудь. 3. кого, перен., розм. Оббирати, грабувати. Словник української мови у 20 томах
  4. облущувати — ЛУ́ЩИТИ (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), ЗЛУ́ЩУВАТИ, ОБЛУ́ЩУВАТИ, ВИЛУ́ЩУВАТИ, ЛУЗА́ТИ, ТЕРЕБИ́ТИ, ВИЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЩУВАТИ, РОЗЛУ́СКУВАТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБДИРА́ТИ (картоплю від лушпини, яйце від шкаралупи тощо). Словник синонімів української мови