обманний
обма́нний
-а, -е.
1》 Який містить обман (у 1 знач.); який ґрунтується на обмані.
2》 Те саме, що обманливий 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обманний — обма́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- обманний — [обман:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
- обманний — ОБМА́ННИЙ, а, е. 1. Який містить у собі обман (у 1 знач.); який грунтується на обмані. Похід Корнілова не був випадковістю: він створився внаслідок обманної політики уряду Керенського.. Словник української мови в 11 томах
- обманний — ОБМА́ННИЙ, а, е. 1. Який містить у собі обман (у 1 знач.); який ґрунтується на обмані. Трохим обманним шляхом хотів узяти в неї гроші (А. Шиян); Поліція .. зробила кілька обманних ходів, дезорінтувала спостерігачів і безперешкодно вивезла Іполита (М. Словник української мови у 20 томах
- обманний — НЕПРАВДИ́ВИЙ (про слова, твердження тощо — який не відповідає правді, містить у собі неправду), БРЕХЛИ́ВИЙ розм., ЛЖИ́ВИЙ заст.; ОБМА́НЛИВИЙ, ОБМА́ННИЙ (про дані, відомості, твердження і т. ін.). Словник синонімів української мови
- обманний — Обма́нний, -на, -не; прикм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обманний — Обманний, -а, -е Обманный, обманчивый, лживый. Смерте ж моя возбранная, ой яка ж ти обманная, — чом ти мене не звістила, як до мене приходила? Грин. III. 144. Словник української мови Грінченка