1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обмотка

обмо́тка

-и, ж.

1》 спец.Покриття на чому-небудь, яке накладається обмотуванням. Обмотка теплоізоляції.

2》 спец. Система провідників електричного струму, розміщених на магнітних елементах електричної машини.

3》 перев. мн., заст. Довгі смуги цупкої тканини, якими солдати обмотували ноги від черевиків до колін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмотка — обмо́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. обмотка — [обмотка] -ткие, д. і м. -оц':і, р. мн. -ток Орфоепічний словник української мови
  3. обмотка — Завитка, навитка Словник чужослів Павло Штепа
  4. обмотка — ОБМО́ТКА, и, ж. 1. спец. Покриття на чому-небудь, яке накладається обмотуванням. Обмотка електропровода; Обмотка теплоізоляції. 2. спец. Система провідників електричного струму, розміщених на магнітних елементах електричної машини. Словник української мови в 11 томах
  5. обмотка — ОБМО́ТКА, и, ж. 1. спец. Покриття на чому-небудь, яке накладається обмотуванням. Під час контрольної перевірки обмоток під ізоляцію було знайдено шматок літроїду (Яків Баш); Обмотка електропровода; Обмотка теплоізоляції. 2. спец. Словник української мови у 20 томах