обміркувати

обміркува́ти

див. обмірковувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обміркувати — обміркува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обміркувати — ОБМІРКУВА́ТИ див. обмірко́вувати. Словник української мови в 11 томах
  3. обміркувати — ОБМІРКУВА́ТИ див. обмірко́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. обміркувати — ОБГОВО́РЮВАТИ що (обмінюватися поглядами, міркуваннями з ким-небудь з приводу чогось), ОБМІРКО́ВУВАТИ, ОБРАХО́ВУВАТИ рідше, ОБМОВЛЯ́ТИ заст., ОБСУ́ДЖУВАТИ діал.; ОБСМО́КТУВАТИ розм. (надто детально). — Док. Словник синонімів української мови
  5. обміркувати — Обмірко́вувати, -вую, -єш сов. в. обміркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Обдумывать, обдумать. Вона й зробить усе, і догледить усього, і обміркує все. МВ. ІІ. 19. Словник української мови Грінченка