1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обнадієний

обнаді́єний

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обнадіяти.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обнадієний — обнаді́єний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. обнадієний — ОБНАДІ́ЄНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обнаді́яти. Було заарештовано і чимало селян, а в багатьох на спині горіли рубці од нагайки. Проте роз’їздилися обнадієні бурхливим велелюддям (Головко, II, 1957, 255); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах
  3. обнадієний — ОБНАДІ́ЄНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до обнаді́яти. Було заарештовано і чимало селян, а в багатьох на спині горіли рубці од нагайки. Проте роз'їздилися обнадієні бурхливим велелюддям (А. Головко); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах