оборуч

обо́руч

присл., діал.

Те саме, що обіруч.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оборуч — Обо́руч нар. = обіруч. Підняв його оборуч. О. 1862. VIII. 9. Словник української мови Грінченка