1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обривок

обри́вок

-вка, ч.

1》 Шматок, відірваний від чого-небудь, або залишок від обриву чогось.

2》 Відірвана від цілого, позбавлена загального зв'язку з цілим частина чого-небудь; уривок.

3》 перев. мн., діал. Невеликі додатки (до платні і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обривок — Відрахування з платні [V] Словник з творів Івана Франка
  2. обривок — обри́вок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. обривок — Шмат, шматок, клаптик, див. кусок Словник чужослів Павло Штепа
  4. обривок — ОБРИ́ВОК, вка, ч. 1. Шматок, відірваний від чого-небудь, або залишок від обриву чогось. Вона несла кудись під пахвою радіоприймач з обривками антени (Гончар, Людина.., 1960, 58); Арсен порвав аркушик паперу й обривки кинув лисунові в обличчя (Дмит. Словник української мови в 11 томах
  5. обривок — ОБРИ́ВОК, вка, ч. 1. Шматок, відірваний від чого-небудь, або залишок від обриву чогось. Вона несла кудись під пахвою радіоприймач з обривками антени (О. Гончар); Арсен порвав аркушик паперу й обривки кинув лисунові в обличчя (Л. Дмитерко). Словник української мови у 20 томах