обумовити

обумо́вити

див. обумовлювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обумовити — обумо́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обумовити — ОБУМО́ВИТИ див. обумо́влювати. Словник української мови у 20 томах
  3. обумовити — ЗУМО́ВЛЮВАТИ (бути умовою чого-небудь), ОБУМО́ВЛЮВАТИ, ВИЗНАЧА́ТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідко. — Док.: зумо́вити, обумо́вити, ви́значити. Долю книги зумовлюють в однаковій мірі і якості книги, і якості читача — його вдача, інтереси й смаки (Ю. Словник синонімів української мови
  4. обумовити — ОБУМО́ВИТИ див. обумо́влювати. Словник української мови в 11 томах