обурливо
обу́рливо
Присл. до обурливий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обурливо — обу́рливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- обурливо — ОБУ́РЛИВО. Присл. до обу́рливий. Тімка обурливо – виразом, рухами – напустився на нього, погрозив кулаком (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах
- обурливо — ОБУ́РЛИВО. Присл. до обу́рливий. Тімка обурливо — виразом, рухами — напустився на нього, погрозив кулаком (Горд., Буян, 1938, 75). Словник української мови в 11 томах