1. Словник української мови в 11 томах

обурливо

ОБУ́РЛИВО. Присл. до обу́рливий.

Тімка обурливо — виразом, рухами — напустився на нього, погрозив кулаком (Горд., Буян, 1938, 75).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обурливо — обу́рливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. обурливо — Присл. до обурливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обурливо — ОБУ́РЛИВО. Присл. до обу́рливий. Тімка обурливо – виразом, рухами – напустився на нього, погрозив кулаком (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах