обціловувати
обціло́вувати
-ую, -уєш, недок., обцілувати, -ую, -уєш, док., перех.
Покривати поцілунками.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обціловувати — обціло́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обціловувати — ОБЦІЛО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЦІЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. Покривати поцілунками. Леся знову заплакала, вдячно обціловуючи батькове лице (М. Олійник); Він .. кинувся на шию Ленькові й обцілував його не раз та й не десять (І. Словник української мови у 20 томах
- обціловувати — ЦІЛУВА́ТИ, ЦЬО́МАТИ розм., ЦЬО́МКАТИ розм., ЦМО́КАТИ розм., ЧМО́КАТИ розм., ЧОЛО́МКАТИ розм., ЛИЗА́ТИ зневажл.; ОБЦІЛО́ВУВАТИ, ВИЦІЛО́ВУВАТИ розм. (покривати поцілунками). — Док. Словник синонімів української мови
- обціловувати — Обціло́вувати, -ло́вую, -ло́вуєш; обцілува́ти, -лу́ю, -лу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обціловувати — ОБЦІЛО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЦІЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Покривати поцілунками. Леся знову заплакала, вдячно обціловуючи батькове лице (М. Ол., Леся, 1960, 37); Мелашка обцілувала маленьких братів і сестер, розв’язала хустку з гостинцями (Н. Словник української мови в 11 томах