1. Словник української мови у 20 томах

обціловувати

ОБЦІЛО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЦІЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що.

Покривати поцілунками.

Леся знову заплакала, вдячно обціловуючи батькове лице (М. Олійник);

Він .. кинувся на шию Ленькові й обцілував його не раз та й не десять (І. Франко);

* Образно. Як свистить він [вітер] у вухах, як він обціловує тебе всю (М. Чабанівський);

// Перецілувати багатьох, усіх.

Мелашка обцілувала маленьких братів і сестер, розв'язала хустку з гостинцями (І. Нечуй-Левицький);

І такі вони [люди] здавались усі милі, хороші, добрі та щирі, що так би взяв та й обцілував усіх (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обціловувати — обціло́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обціловувати — -ую, -уєш, недок., обцілувати, -ую, -уєш, док., перех. Покривати поцілунками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обціловувати — ЦІЛУВА́ТИ, ЦЬО́МАТИ розм., ЦЬО́МКАТИ розм., ЦМО́КАТИ розм., ЧМО́КАТИ розм., ЧОЛО́МКАТИ розм., ЛИЗА́ТИ зневажл.; ОБЦІЛО́ВУВАТИ, ВИЦІЛО́ВУВАТИ розм. (покривати поцілунками). — Док. Словник синонімів української мови
  4. обціловувати — Обціло́вувати, -ло́вую, -ло́вуєш; обцілува́ти, -лу́ю, -лу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. обціловувати — ОБЦІЛО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЦІЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Покривати поцілунками. Леся знову заплакала, вдячно обціловуючи батькове лице (М. Ол., Леся, 1960, 37); Мелашка обцілувала маленьких братів і сестер, розв’язала хустку з гостинцями (Н. Словник української мови в 11 томах