1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обіцятися

обіця́тися

-яюся, -яєшся, недок.

1》 розм. Те саме, що обіцяти 1).

2》 Пас. до обіцяти 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обіцятися — обіця́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обіцятися — див. обіцяти Словник синонімів Вусика
  3. обіцятися — ОБІЦЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., розм. Те саме, що обіця́ти 1. Все те я розумів, каявся в душі, обіцявся вчасно приходити додому (з переказу); Обіцявся чорнобривий, Коли не загине, Обіцявся вернутися (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. обіцятися — ОБІЦЯ́ТИ (зобов'язуватися зробити щось, діяти певним чином), ОБІЦЯ́ТИСЯ розм.; НАХВАЛЯ́ТИСЯ розм. (хвастовито); ОБІЩА́ТИ розм., ОБІЩА́ТИСЯ заст., розм., ОБРІКА́ТИ заст., ОБІЦЮВАТИ діал., ПРИРІКА́ТИ діал., ПРИОБІ́ЦЮВАТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  5. обіцятися — ОБІЦЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок. 1. розм. Те саме, що обіця́ти 1. Обіцявся чорнобривий, Коли не загине, Обіцявся вернутися (Шевч., І, 1963, 22); Всі ми щиро обіцялись Самохіть і без принуки Вгору високо підняти Прапор рідної науки (Сам., І, 1958, 179). Словник української мови в 11 томах
  6. обіцятися — Обіця́тися, -ця́юся, -єшся гл. Обѣщаться. Він мені обіцявся теличку, та хоч би свинку дав. Харьк. Обіцявся всім дружкам по перстінку дати. Лукаш. 94. Словник української мови Грінченка