1. Великий тлумачний словник сучасної мови

об'єднуючий

об'є́днуючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до об'єднувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. об'єднуючий — об'є́днуючий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. об'єднуючий — ОБ'Є́ДНУЮЧИЙ, а, е. Який об'єднує, спричиняється до об'єднання кого-, чого-небудь; об'єднувальний. Шпалери .. повинні гармоніювати із завісами, які .. виступають у кімнаті як об'єднуючий елемент (з газ. Словник української мови у 20 томах