1. Великий тлумачний словник сучасної мови

об'єднувати

об'є́днувати

-ую, -уєш, недок., об'єднати, -аю, -аєш, док., перех.

З'єднувати в одне ціле; робити єдиним, цілим.

|| Сполучати між собою; з'єднувати.

|| Містити, мати у своєму складі.

|| у що, на чому і без додатка. Згуртовувати, єднати на ґрунті спільності мети, поглядів, інтересів і т. ін.

|| Бути основою, центром і т. ін. для згуртування, єднання.

|| перен. Робити подібним, схожим (за певними спільними ознаками); споріднювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. об'єднувати — (з'єднавши, утворити щось ціле) з'єднувати, зводити, згуртовувати, зливати, книжн. інтегрувати. Словник синонімів Полюги
  2. об'єднувати — об'є́днувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. об'єднувати — ЄДНАТИ, кн. інтеґрувати; (однодумців) гуртувати, згуртовувати, братати, збирати докупи; п-к -УЮЧИЙ, що єднає, об'єднувач, ОБ'ЄДНАВЧИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. об'єднувати — ОБ'Є́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБ'ЄДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. З'єднувати в одне ціле; робити єдиним, цілим. Нам потрібен такий гетьман, що об'єднає увесь народ (О. Словник української мови у 20 томах
  5. об'єднувати — ЄДНА́ТИ (бути, ставати основою, причиною для близьких стосунків між ким-небудь), ЗБЛИЖА́ТИ (ЗБЛИ́ЖУВАТИ), ОБ'Є́ДНУВАТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ЗВ'Я́ЗУВАТИ, ЗРІ́ДНЮВАТИ, РІДНИ́ТИ, СПОЛУЧА́ТИ, ЛУЧИ́ТИ діал.; ЗГУРТО́ВУВАТИ підсил. (перев. Словник синонімів української мови