об'єднувати

ЄДНА́ТИ (бути, ставати основою, причиною для близьких стосунків між ким-небудь), ЗБЛИЖА́ТИ (ЗБЛИ́ЖУВАТИ), ОБ'Є́ДНУВАТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ЗВ'Я́ЗУВАТИ, ЗРІ́ДНЮВАТИ, РІДНИ́ТИ, СПОЛУЧА́ТИ, ЛУЧИ́ТИ діал.; ЗГУРТО́ВУВАТИ підсил. (перев. про багатьох). — Док.: поєдна́ти, збли́зити, об'єдна́ти, з'єдна́ти, пов'яза́ти, зв'яза́ти, зрідни́ти, порідни́ти, сполучи́ти, породича́ти, згуртува́ти. Усіх тих родичів, що ще вчора розбивали один одному голови у сварці за воду, єднало тепер почуття образи (М. Коцюбинський); Мрії зріднили їх, а спільні мандри з отарою в безлюднім присивашськім степу ще більше зблизили, здружили (О. Гончар); Ідеї демократії об'єднують народи світу; На полі зібралося кілька любечан, людей одного роду, що хоч і пішли з рідного гнізда, але мали те, що з'єднувало їх і ріднило, землю (С. Скляренко); Тільки оте тепло, що поєднувало їх серця і примушувало пульс битись в один ритм, кудись поділось з його руки (Ірина Вільде); Мишуга був першим і неперевершеним виконавцем багатьох пісень Лисенка, з яким його пов'язувала щира дружба (з журналу); Яремченко зразу відчув у стосунках цієї групи жінок злагодженість і внутрішню силу, яка зв'язувала їх в одну сім'ю (Д. Бедзик); Щира й правдива приязнь нас сполучала обох (М. Зеров); Дружба з юних літ лучила їх міцна (М. Рильський); Ходить пісня поміж працюючих людей, згуртовує їх, ріднить, веселить їм серце (П. Колесник). — Пор. здружи́ти, 1. згурто́вувати.

ЗГУРТО́ВУВАТИ (створюючи між ким-, чим-небудь міцний зв'язок, єдність, зливати в одне ціле на основі спільності поглядів, інтересів, переконань), ГУРТУВА́ТИ, ОРГАНІЗО́ВУВАТИ, ОБ'Є́ДНУВАТИ, ЄДНА́ТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ЗЛЮТО́ВУВАТИ підсил., СПА́ЮВАТИ підсил., ЦЕМЕНТУВА́ТИ підсил., ЗЦЕМЕНТО́ВУВАТИ підсил., КОНСОЛІДУВА́ТИ книжн. — Док.: згуртува́ти, організува́ти, об'єдна́ти, з'єдна́ти, поєдна́ти, злютува́ти, спая́ти, зцементува́ти, консолідува́ти. Світлана Остапівна згуртувала районну молодь так, що любо було глянути (Ю. Яновський); Їде Килигей знайомими місцями, де промайнула молодість, де гуртував повстанців супроти Антанти (О. Гончар); Скільки відважних сердець об'єднували вони, вели за собою непроглядної ночі фашистської навали..! (Ю. Яновський); Що людині треба? Пісню треба, що єднає Землю, душу, небо (А. Крижанівський); Сьогодні ви з'єднали свої серця на віки вічні (В. Кучер); Білютін зумів злютувати бійців і командирів своєї частини в боєздатний колектив (І. Ле); Одна мета спаяла нас (В. Сосюра); І хто ряди цементував Без клятви, без уставу? (Т. Масенко); Слід консолідувати всі прогресивні сили, щоб вивести країну з тієї ситуації, в якій вона опинилась (з газети). — Пор. 1. єдна́ти.

ОБ'Є́ДНУВАТИ (утворювати щось ціле, збираючи разом які-небудь окремі одиниці, елементи), З'ЄДНУВАТИ, ЗЛИВА́ТИ, ЗВО́ДИТИ, ІНТЕГРУВА́ТИ книжн. — Док.: об'єдна́ти, з'єдна́ти, зли́ти, звести. "Київ — мати міст руських..." Так, судилося йому об'єднати в єдину державу східнослов'янські племена (з журналу); Зовсім непомітно, а вже відчувалось, що надходить час з'єднувати землі (С. Чорнобривець); Шум весіннього вітру злив усі звуки в одне протягле гудіння (Л. Первомайський); Незабаром почалося й межування: панські землі докупи зводили (Панас Мирний); Суспільствознавство інтегрує суспільні науки.

СКЛАДА́ТИСЯ з кого-чого (маючи в своєму складі кого-, що-небудь, становити щось, дорівнювати якійсь кількості тощо), НАЛІ́ЧУВАТИ кого, що, НАРАХО́ВУВАТИ кого, що, ОБ'Є́ДНУВАТИ кого, що. Надина бригада складалася переважно з дівчат (Д. Ткач); Життя кожної людини складається з моментів, часто суперечливих між собою (Леся Українка); Наше село нараховує п'ятдесят одну хату (Ю. Яновський); Об'єднує артіль 175 дворів, всього народу 484 чоловіка (Остап Вишня).