об'єднувати

ОБ'Є́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБ'ЄДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.

З'єднувати в одне ціле; робити єдиним, цілим.

Нам потрібен такий гетьман, що об'єднає увесь народ (О. Корнійчук);

Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності (з мови документів);

Важливо об'єднати зусилля усіх вчених, які працюють в галузі сільського господарства (з газ.);

// Містити в собі; мати у своєму складі.

Спілка об'єднує до 200 учасників (з газ.);

// у що, на чому і без дод. Згуртовувати, єднати на ґрунті спільності мети, поглядів, інтересів і т. ін.

Найбільше бажання, яке їх об'єднувало, яким вони жили, зводилось до одного: швидше розквитатися з фронтами! (О. Гончар);

// Бути основою, центром і т. ін. для згуртування, єднання.

Племена й роди, на чолі яких стояли патріархи, об'єднувало поклоніння спільним богам, а важливі питання життя вирішувалися шляхом загальної згоди (з наук. літ.);

Ми з'їли прекрасну диню, яка об'днала нас, як люлька миру (Ю. Яновський);

// перен. Робити подібним, схожим за певними ознаками; споріднювати.

Драматичні поеми Лесі Українки .. предками собі мають “маленькі трагедії” Пушкіна, і при цьому їх об'єднує не тільки схожість жанру й манери, але й надзвичайна сконденсованість думки (М. Рильський).