об'єктивізм

об'єктиві́зм

-у, ч.

1》 Основний принцип у матеріалістичній теорії пізнання, за яким визнається існування об'єкта, об'єктивної дійсності як джерела відчуттів; прот. суб'єктивізм.

2》 Принцип тлумачення явищ суспільного життя, який обмежується констатуванням наявності певних суспільних процесів без аналізу їх причин.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. об'єктивізм — об'єктиві́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. об'єктивізм — [обйеиктиев’ізм] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
  3. об'єктивізм — ОБ'ЄКТИВІ́ЗМ, у, ч. 1. Основний принцип у матеріалістичній теорії пізнання, за яким визнається існування об'єкта, об'єктивної дійсності як джерела відчуттів; протилежне суб'єктивізм. Словник української мови у 20 томах