овдовілий

Значення в інших словниках

1. овдовілий — овдові́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. овдовілий — див. вдівець Словник синонімів Вусика
3. овдовілий — ОВДОВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до овдові́ти. Отаман уподобав рано овдовілу шляхтяночку, Ясю Закревську (В. Земляк); Для вчительки, недавно овдовілої, змученої щоденними турботами, відвідини ставали маленьким святом (з газ.); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
4. овдовілий — ОВДОВІ́ЛИЙ, а, е. Який овдовів. Ось уже недалеко знайомий будинок, де в невеликій убогій кімнаті зустріне її хлопчик, з яким завжди любила бавитись, коли іноді заходила провідати овдовілу подружку (Шиян, Гроза.., 1956, 55). Словник української мови в 11 томах
5. овдовілий — Овдовілий, -а, -е Овдовѣвшій. Волч. у. Словник української мови Грінченка