1. Великий тлумачний словник сучасної мови

овіяний

ові́яний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до овіяти.

|| овіяно, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. овіяний — ові́яний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. овіяний — ОВІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ові́яти. І знов на горах я, овіяних вітрами, Казками вільних полонин (О. Олесь); А дерева вклонялися їм, людям. Овіяним грозами. Обпаленим громами (Л. Дмитерко); Гліб добре бачив молоде, овіяне смутком обличчя послушниці (А. Словник української мови у 20 томах
  3. овіяний — ОВІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ові́яти. І знов на горах я, овіяних вітрами, Казками вільних полонин (Олесь, Вибр., 1958, 376); А дерева вклонялися їм, людям. Овіяним грозами. Обпаленим громами (Дмит., Обпалені.. Словник української мови в 11 томах