оглушний
оглу́шний
-а, -е.
Те саме, що оглушливий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оглушний — оглу́шний прикметник Орфографічний словник української мови
- оглушний — ОГЛУ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що оглу́шливий. Оглушні крики “віват” загули під склепінням, забилися в вікна з кольоровим склом (З. Тулуб); Вже падаючи, потьмарений від оглушного удару, Віталій Примаков бачив, як котиться .. його новенький студентський кашкет (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
- оглушний — ГОЛОСНИ́Й (про голос, звук — який добре чути), ГУЧНИ́Й, ГРОМОВИ́Й підсил., ГРОМОПОДІ́БНИЙ підсил., ДЗВІНКИ́Й, ЗВУ́ЧНИЙ, ГРИМКИ́Й, ЗИ́ЧНИЙ, ХЛЬОСТКИ́Й розм. Словник синонімів української мови
- оглушний — ОГЛУ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що оглу́шливий. Оглушні крики "віват" загули під склепінням, забилися в вікна з кольоровим склом (Тулуб, Людолови, І, 1957, 99); Вже падаючи, потьмарений від оглушного удару, Віталій Примаков бачив, як котиться.. Словник української мови в 11 томах