1. Словник української мови у 20 томах

оглушний

ОГЛУ́ШНИЙ, а, е.

Те саме, що оглу́шливий.

Оглушні крики “віват” загули під склепінням, забилися в вікна з кольоровим склом (З. Тулуб);

Вже падаючи, потьмарений від оглушного удару, Віталій Примаков бачив, як котиться .. його новенький студентський кашкет (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оглушний — оглу́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. оглушний — -а, -е. Те саме, що оглушливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оглушний — ГОЛОСНИ́Й (про голос, звук — який добре чути), ГУЧНИ́Й, ГРОМОВИ́Й підсил., ГРОМОПОДІ́БНИЙ підсил., ДЗВІНКИ́Й, ЗВУ́ЧНИЙ, ГРИМКИ́Й, ЗИ́ЧНИЙ, ХЛЬОСТКИ́Й розм. Словник синонімів української мови
  4. оглушний — ОГЛУ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що оглу́шливий. Оглушні крики "віват" загули під склепінням, забилися в вікна з кольоровим склом (Тулуб, Людолови, І, 1957, 99); Вже падаючи, потьмарений від оглушного удару, Віталій Примаков бачив, як котиться.. Словник української мови в 11 томах