оглушливо
ОГЛУ́ШЛИВО.
Присл. до оглу́шливий 1–3.
В лузі понад річкою .. оглушливо цвірінчали по-дурному зраділі горобці (В. Козаченко);
Голосно, навіть оглушливо гриміли репродуктори (В. Кучер);
Звичайне червоне вино здалося йому оглушливо міцним (В. Собко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оглушливо — оглу́шливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- оглушливо — Присл. до оглушливий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- оглушливо — ОГЛУ́ШЛИВО. Присл. до оглу́шливий 1. В лузі понад річкою.. оглушливо цвірінчали по-дурному зраділі горобці (Коз., Гарячі руки, 1960, 128); Голосно, навіть оглушливо гриміли репродуктори (Кучер, Прощай.., 1957, 246). Словник української мови в 11 томах