1. Словник української мови в 11 томах

оглушливо

ОГЛУ́ШЛИВО. Присл. до оглу́шливий 1.

В лузі понад річкою.. оглушливо цвірінчали по-дурному зраділі горобці (Коз., Гарячі руки, 1960, 128);

Голосно, навіть оглушливо гриміли репродуктори (Кучер, Прощай.., 1957, 246).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оглушливо — оглу́шливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. оглушливо — Присл. до оглушливий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оглушливо — ОГЛУ́ШЛИВО. Присл. до оглу́шливий 1–3. В лузі понад річкою .. оглушливо цвірінчали по-дурному зраділі горобці (В. Козаченко); Голосно, навіть оглушливо гриміли репродуктори (В. Кучер); Звичайне червоне вино здалося йому оглушливо міцним (В. Собко). Словник української мови у 20 томах